пристрілювати
ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ, ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого.
Убивати або добивати пострілом кого-небудь.
Не пройшли [полонянки] й п'яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (А. Хижняк);
Мені здалося, що він виведе мене в степ і пристрілить з свого нагана (М. Чабанівський);
– Душі б своєї не пошкодував [Гарасим] за той ліс. – І не пошкодував би, далебі не пошкодував, і гріха б не побоявся пристрелити злодіяку... (Л. Яновська);
– Візьмеш рушницю, підеш у гори, ведмедя пристрелиш (Ю. Збанацький).
ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ПРИСТРІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, спец.
1. Пробними пострілами встановлювати правильний приціл вогнепальної зброї.
Денис твердо й упевнено виконував свої нові обов'язки, зрештою, добре знайомі для нього. Ще звечора він пристріляв окремі ділянки маєтку і самий будинок (О. Гончар).
2. Перевіряти точність, придатність вогнепальної зброї, випробовуючи її в стрільбі.
Він .. почав пристрілювати свій револьвер (Ю. Яновський);
Придбали ви рушницю. Насамперед її треба пристріляти (Остап Вишня).
Значення в інших словниках
- пристрілювати — пристрі́лювати 1 дієслово недоконаного виду убивати або добивати пострілом пристрі́лювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти точність зброї Орфографічний словник української мови
- пристрілювати — див. стріляти Словник синонімів Вусика
- пристрілювати — I -юю, -юєш, недок., пристрілити і пристрелити, -лю, -лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. II -юю, -юєш, недок., пристріляти, -яю, -яєш, док., перех., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристрілювати — Пристрі́лювати, -трі́люю, -трі́люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пристрілювати — ПРИСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРИСТРІ́ЛИТИ і ПРИСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого-небудь. Не пройшли [полонянки] й п’яти кілометрів, як почулися постріли: пристрілювали тих, що вибилися з сил (Хижняк, Тамара... Словник української мови в 11 томах