пристінний

ПРИСТІ́ННИЙ, а, е.

1. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель;

// Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни.

У просторій кімнаті-почекальні при шахтному дворі, подібному до великої бетонової скрині, на широких пристінних лавах сиділо кілька чоловік (М. Ю. Тарновський);

Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани (П. Загребельний);

// Який росте біля стін, в'ється по стінах (про рослини).

Пристінна культура.

2. Який розташовується біля стінок клітин, порожнин біологічних організмів.

Дисертація подає результати комплексного дослідження пристінної мікрофлори в 162 хворих на виразку дванадцятипалої кишки (з наук. літ.);

Цей різновид хламидомонад (Chlamydomonas Ehr.) відрізняється від відомих видів комплексом ознак: яйцеподібними клітинами, добре розвиненим кільоподібним носиком, пристінним лопасним хлоропластом (з наук. літ.).

3. Який розташовується, спостерігається біля механізму, пристрою.

Спектр потужності пульсацій пристінного тиску на гнучкому циліндрі вищий, ніж на жорсткому циліндрі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристінний — присті́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пристінний — -а, -е. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель. || Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни. || Який росте біля стін, в'ється по стінах (про рослини). Пристінна культура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристінний — ПРИСТІ́ННИЙ, а, е. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель; // Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни. Словник української мови в 11 томах