1. Словник української мови в 11 томах

пристінний

ПРИСТІ́ННИЙ, а, е. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель;

// Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни.

У просторій кімнаті-почекальні при шахтному дворі, подібному до великої бетонової скрині, на широких пристінних лавах сиділо кілька чоловік (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 364);

Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани (Загреб., Диво, 1968, 263);

// Який росте біля стін, в’ється по стінах (про рослини).

Пристінна культура.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристінний — присті́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пристінний — -а, -е. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель. || Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни. || Який росте біля стін, в'ється по стінах (про рослини). Пристінна культура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристінний — ПРИСТІ́ННИЙ, а, е. 1. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель; // Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни. Словник української мови у 20 томах