присінки
ПРИ́СІ́НКИ, при́сі́нків і рідше при́сі́нок (одн. при́сі́нок, нка, ч.).
1. Ґанок з накриттям, піддашшям на двох стовпцях.
Молодії до присінок Кониченьків в'яжуть, А старі господині Добривечір кажуть (П. Куліш);
Вона підвелася з призьби і, закликаючи сина до хати, подибала повільною ходою до присінок (Г. Коцюба).
2. Прибудова перед входом до якого-небудь приміщення; невеликі сіни.
На подвір'ї .. здорова хата для челяді. Зимою там сиділи наймити, а влітку заганяли в присінок качки та гуси (І. Нечуй-Левицький);
Не був то старопольський шляхетський двір.., не прикрашувалась зовнішність .. різного роду прибудівками, присінками, з фантазією поприбудовуваними (Г. Хоткевич).
3. заст. Тамбур залізничного вагона.
Прийшов поїзд, чхає – стоїть .. Висовується з зелених присінок корзиночка. Держить її панночка в голубому (А. Тесленко).
4. анат. Передня (вхідна) частина деяких органів організму людини.
До відділів, у функцію яких входить підтримка рівноваги, відносяться присінок, що складається з маточки і сферичного мішечка і трьох напівкружних каналів (з наук. літ.);
Ротова порожнина ділиться на власне ротову і передротову (присінок) частини (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- присінки — див. прибудова Словник синонімів Вусика
- присінки — присінків і рідко присінок, мн. (одн. присінок, -нка, ч.). 1》 Ґанок із накриттям, піддашшям на двох стовпцях. 2》 Прибудова перед входом до якого-небудь приміщення; невеликі сіни. 3》 заст. Тамбур залізничного вагона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присінки — ПРИ́СІ́НКИ, при́сі́нків і рідко при́сі́нок, мн. (одн. при́сі́нок, нка, ч.). 1. Ганок з накриттям, піддашшям на двох стовпцях. Молодії до присінок Кониченьків в’яжуть, А старі господині Добривечір кажуть (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- присінки — Присінки см. присінок. Словник української мови Грінченка