присінки
ПРИ́СІ́НКИ, при́сі́нків і рідко при́сі́нок, мн. (одн. при́сі́нок, нка, ч.).
1. Ганок з накриттям, піддашшям на двох стовпцях.
Молодії до присінок Кониченьків в’яжуть, А старі господині Добривечір кажуть (П. Куліш, Вибр., 1969, 334);
Вона підвелася з призьби і, закликаючи сина до хати, подибала повільною ходою до прйсінок (Коцюба, Нові береги, 1959, 231).
2. Прибудова перед входом до якого-небудь приміщення; невеликі сіни.
На подвір’ї.. здорова хата для челяді. Зимою там сиділи наймити, а влітку заганяли в присінок качки та гуси (Н.-Лев., І, 1956, 145);
Не був то старопольський шляхетський двір., , не прикрашувалась зовнішність.. різного роду прибудівками, присінками, з фантазією поприбудовуваними (Хотк., Довбуш, 1965, 38);
Дід Петро, хитаючись, запросив шефів до ферми.. Відчинив двері у присінок, де запарювали січку… (Вишня, II, 1956, 109).
3. заст. Тамбур залізничного вагона.
Прийшов поїзд, чхає — стоїть.. Висовується з зелених присінок корзиночка. Держить її панночка в голубому (Тесл., З книги життя, 1949, 114).
Значення в інших словниках
- присінки — див. прибудова Словник синонімів Вусика
- присінки — присінків і рідко присінок, мн. (одн. присінок, -нка, ч.). 1》 Ґанок із накриттям, піддашшям на двох стовпцях. 2》 Прибудова перед входом до якого-небудь приміщення; невеликі сіни. 3》 заст. Тамбур залізничного вагона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присінки — ПРИ́СІ́НКИ, при́сі́нків і рідше при́сі́нок (одн. при́сі́нок, нка, ч.). 1. Ґанок з накриттям, піддашшям на двох стовпцях. Молодії до присінок Кониченьків в'яжуть, А старі господині Добривечір кажуть (П. Словник української мови у 20 томах
- присінки — Присінки см. присінок. Словник української мови Грінченка