притаманний
ПРИТАМА́ННИЙ, а, е.
1. кому, чому, рідко для кого – чого. Властивий комусь, чомусь, характерний, звичний для кого-, чого-небудь.
З кімнати пахнуло пилюгою і нагрітим повітрям, притаманним тільки кімнатам, де вже давно не ступала людська нога (В. Собко);
Кожна людина має свій, притаманний їй, своєрідний спосіб висловлювання (Ю. Смолич).
2. заст. Справжній.
– Пригадуєте ви того шибеника .. Павлушею звався, пам'ятаєте? Притаманний злодій! Скільки він мені в печінках сидів (О. Довженко).
3. рідко. Належний кому-небудь; власний.
Притаманне моє ягня (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притаманний — притама́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- притаманний — Властивий, характерний, прикметний; п! ПИТОМИЙ. Словник синонімів Караванського
- притаманний — див. характерний Словник синонімів Вусика
- притаманний — [приетаман:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- притаманний — -а, -е. 1》 кому, чому, рідко для кого – чого. Властивий комусь, чомусь, характерний, звичний для кого-, чого-небудь. 2》 заст. Справжній. 3》 рідко. Належний кому-небудь; власний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притаманний — ВЛАСТИ́ВИЙ кому, чому (який виражає постійну ознаку кого-, чого-небудь), ХАРАКТЕ́РНИЙ для кого-чого, ПРИТАМА́ННИЙ, ПИТО́МИЙ рідше. Романтизм вивітрюється, його вигонять навіть з найбільш властивих йому меж кохання (С. Словник синонімів української мови
- притаманний — Притама́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- притаманний — ПРИТАМА́ННИЙ, а, е. 1. кому, чому, рідко для кого — чого. Властивий комусь, чомусь, характерний, звичний для кого-, чого-небудь. З кімнати пахнуло пилюгою і нагрітим повітрям, притаманним тільки кімнатам, де вже давно не ступала людська нога (Собко, Шлях. Словник української мови в 11 томах
- притаманний — Притаманний, -а, -е Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435. Словник української мови Грінченка