притамний
ПРИ́ТАМНИЙ, а, е, діал.
Належний кому-небудь; власний.
Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притамний — При́тамний, -а, -е = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у. Словник української мови Грінченка