притамований
ПРИТАМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до притамува́ти.
Виструнчившись перед батальйонним, Шевченко опускав свої сині, як небо, очі з притамованою в них іронією... (З. Тулуб);
// у знач. прикм.
В осінні беззоряні ночі того року в лісах і на болотах за Унечею [містечком] часто чути було притамовані оклики: – Стій! Хто йде? (С. Скляренко);
Про Альошу тим часом ніби зовсім забули .. Та то була тільки притамована ворожість, бо кожний уважав його так чи інакше за причину всіх неприємностей (І. Микитенко);
Притамований біль знов заворушився в душі (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притамований — притамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- притамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до притамувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притамований — ПРИТАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притамува́ти. Виструнчившись перед батальйонним, Шевченко опускав свої сині, як небо, очі з притамованою в них іронією… (Тулуб, В степу.., 1964, 124); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах