1. Словник української мови у 20 томах

притемком

ПРИ́ТЕМКОМ, присл., рідко.

У темряві, поночі.

Напав на його притемком та добре попобив, – так не вгадав, хто й бив (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притемком — при́темком прислівник у темряві, поночі незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. притемком — див. поночі Словник синонімів Вусика
  3. притемком — присл., рідко. У темряві, поночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притемком — ПО́НОЧІ (у темноті), ПО́ТЕМКИ розм., ПРИ́ТЕМКОМ розм., ПО́ТЕМНУ розм. Він попер у ніч.. до тої осоружної майстерні (чи вона хоч відчинена поночі..?) (О. Забужко); Гаїнка потемки познаходила в хаті вечерю, винесла, і вони сіли вечеряти на призьбі (Б. Словник синонімів української мови
  5. притемком — При́темком, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. притемком — ПРИ́ТЕМКОМ, присл., рідко. У темряві, поночі. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  7. притемком — При́темком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у. Словник української мови Грінченка