1. Словник української мови у 20 томах

притемнений

ПРИТЕ́МНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до притемни́ти.

А ще можна, не кваплячись, обійти притемнені зеленою тінню вузькі алеї Історичного парку (Д. Ткач);

Ще здалеку він помітив, що вікна в будинку згасли. Лише з материної кімнати вибивалося притемнене завісками світло (Ю. Шовкопляс);

Я підбігаю до неї [коняки], прощаючись, охоплюю обома руками її голову і бачу, як у великих, роками притемнених очах стоїть людська печаль (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

Часто згадувалася йому ніч, коли двоє принесли в притемнену горницю виліплену з сяйливого воску церкву (П. Загребельний);

Притемнене сонце за хмарами диму Пливло, як по чорній, холодній ріці (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притемнений — прите́мнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. притемнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до притемнити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притемнений — ПРИТЕ́МНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притемни́ти. А ще можна, не кваплячись, обійти притемнені зеленою тінню вузькі алеї Історичного парку (Ткач, Жди.., 1959, 40); Ще здалеку він помітив, що вікна в будинку згасли. Словник української мови в 11 томах