1. Словник української мови у 20 томах

притомний

ПРИТО́МНИЙ, а, е.

1. Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність.

[Панса:] Прісцілло! Донечко моя! Прокинься! Опам'ятайся! [Прісцілла (просто:)] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна (Леся Українка);

Дуже прохав би звістити мене, в якому стані його здоров'я тепер, які зовнішні ознаки терпінь, чи він притомний, говорить, пізнає людей, чи починає володіти руками? (М. Коцюбинський);

– Як його звали? – Не знаю, – відповіла через декілька кроків Леночка .. Не догадались спитати, доки він був притомний (Ю. Яновський).

2. розм. Який усвідомлює свої дії, має здоровий глузд.

[Поет:] Годі вам, гурт ворогів і прихильних, Марні слова промовлять. Краще ідіть, научіть божевільних, Як їм притомними стать! (Леся Українка);

– Ти обережна в бесіді і притомна; се дар божий, і він поможе тобі до багатства. Се твоє щастя. Іди! (О. Кобилянська);

Що звелів Олекса – зробить [Єлена]; куда [куди] скаже – піде. Неначе й притомна, неначе й несповна розуму (Г. Хоткевич).

3. діал. Присутній.

Що в селі зновиться [станеться], я найліпше знаю. А чому? Бо я все на свої очі видів, на свої вуха чув. Кождої справи свідомий, бо при кождій справі притомний (Л. Мартович);

І мальований Козак, і обличчя притомних випивак плавали не в диму тютюновому (по хатах тоді ще не курили), а в парі, хмільній та сивій, що вставала над казанком із варенухою (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притомний — Тямкий, недурний [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. притомний — прито́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. притомний — Прито́мний. Присутній. За чим обстає більшість притомних радних, то стає ухвалою Ради (См.-Стоцький, Громада, 27); Протокол засіданя старшини, дня 3-го листопада 1900 Притомні: начальник, всі члени старшини і касиєр (См.-Стоцький, Порадник, 33) // пол. przytomny — присутній. Українська літературна мова на Буковині
  4. притомний — -а, -е. 1》 Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність. 2》 розм. Який усвідомлює свої дії, має здоровий глузд. 3》 зах. Присутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. притомний — Прито́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. притомний — ПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність. [Панса:] Прісцілло! Донечко моя! Прокинься! Опам’ятайся! [Прісцілла (просто:)] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. притомний — Прито́мний, -а, -е 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31. Словник української мови Грінченка