1. Великий тлумачний словник сучасної мови

притомний

прито́мний

-а, -е.

1》 Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність.

2》 розм. Який усвідомлює свої дії, має здоровий глузд.

3》 зах. Присутній.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притомний — Тямкий, недурний [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. притомний — прито́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. притомний — Прито́мний. Присутній. За чим обстає більшість притомних радних, то стає ухвалою Ради (См.-Стоцький, Громада, 27); Протокол засіданя старшини, дня 3-го листопада 1900 Притомні: начальник, всі члени старшини і касиєр (См.-Стоцький, Порадник, 33) // пол. przytomny — присутній. Українська літературна мова на Буковині
  4. притомний — ПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність. [Панса:] Прісцілло! Донечко моя! Прокинься! Опам'ятайся! [Прісцілла (просто:)] Батеньку, чого ти?... Словник української мови у 20 томах
  5. притомний — Прито́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. притомний — ПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який не втратив свідомості, може свідомо, осмислено сприймати дійсність. [Панса:] Прісцілло! Донечко моя! Прокинься! Опам’ятайся! [Прісцілла (просто:)] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. притомний — Прито́мний, -а, -е 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31. Словник української мови Грінченка