притьмити
ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., кого, що, діал.
Притьмарити.
Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (І. Франко);
А ніч – мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Мирослав Ірчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притьмити — притьми́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- притьмити — -млю, -миш; мн. притьмлять; док., перех., діал. Притьмарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притьмити — ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., перех., діал. Притьмарити. А ніч — мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Ірчан, II, 1958, 70); Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (Фр., X, 1954, 200). Словник української мови в 11 томах