притьмити

притьми́ти

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притьмити — -млю, -миш; мн. притьмлять; док., перех., діал. Притьмарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. притьмити — ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., кого, що, діал. Притьмарити. Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (І. Франко); А ніч – мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  3. притьмити — ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., перех., діал. Притьмарити. А ніч — мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Ірчан, II, 1958, 70); Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (Фр., X, 1954, 200). Словник української мови в 11 томах