притінь

ПРИ́ТІНЬ, і, ж., поет.

Тінь.

І присмерк, притінь торжества, і годі руку простягнути, аби за край душі сягнути, за гостру кригу розставань (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притінь — при́тінь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. притінь — І, ж., інд.-авт. Те саме, що тінь. Ти тінь. Ти притіпь. Смерк і довгий гуд і зелень бань... (П-1:1 34). Словник поетичної мови Василя Стуса