притінок
ПРИ́ТІНОК, нка, ч.
1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок.
* Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Л. Первомайський).
2. Те, чим прикривають що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла для створення тіні.
Зразу після садіння рослини поливають, і коли дуже суха сонячна погода, зразу притіняють папером або спеціальними притінками (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притінок — при́тінок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- притінок — -нка, ч. 1》 Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. 2》 Те, чим прикривають що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла для створення тіні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притінок — ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю. Словник синонімів української мови
- притінок — ПРИ́ТІНОК, нка, ч. 1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. *Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Перв. Словник української мови в 11 томах