притінок
ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю. Смолич); Під вишнею розлогою струмочок гомонить. Він кличе нас дорогою у затінку спочить (М. Терещенко); З каштанів будуть деревця — людині втіха й затіння (Л. Забашта); В тіняві тих дерев в місячні ночі юні студенти зізнавались одне одному в коханні... (І. Цюпа); Вони сіли поруч на лавці в затишку та в холодку під густим волоським горіхом (І. Нечуй-Левицький); Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (В. Собко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притінок — при́тінок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- притінок — -нка, ч. 1》 Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. 2》 Те, чим прикривають що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла для створення тіні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притінок — ПРИ́ТІНОК, нка, ч. 1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. * Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- притінок — ПРИ́ТІНОК, нка, ч. 1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. *Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Перв. Словник української мови в 11 томах