прихвачувати

ПРИХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХВАТИ́ТИ, хвачу́, хвати́ш, док., розм.

Те саме, що прихо́плювати.

– Цю ніч я ще переночую вдома – не прихватив із собою нічого з одежини, а ночі вже холодні (С. Васильченко);

– Грибкового Петра не забудьте прихватити, бо хто ж викладатиме ожереди (Іван Ле);

– Ну, то хоч патефончика прихватіть, – з жалем дивився на лишки моїх грошей завмаг. І я взяв патефон (Ю. Збанацький);

Волторник прихватив за наші гроші пляшку горілки (Є. Кравченко);

Сліпуче квітневе сонце вигрівало сходи, земля розбухала, розкисала, вночі прихвачували морози (К. Гордієнко);

Ранками долину заволікали густі тумани. Коли ж не було туману, тоді прихвачували заморозки (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

прихвачувати — прихва́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
прихвачувати — -ую, -уєш, недок., прихватити, -хвачу, -хватиш, док., розм. Те саме, що прихоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
прихвачувати — БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
прихвачувати — ПРИХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХВАТИ́ТИ, хвачу́, хвати́ш, док., розм. Те саме, що прихо́плювати. — Цю ніч я ще переночую вдома — не прихватив із собою нічого з одежини, а ночі вже холодні (Вас. Словник української мови в 11 томах
прихвачувати — Прихвачувати, -чую, -єш сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить. Словник української мови Грінченка