прихвачувати

прихва́чувати

-ую, -уєш, недок., прихватити, -хвачу, -хватиш, док., розм.

Те саме, що прихоплювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихвачувати — прихва́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прихвачувати — ПРИХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХВАТИ́ТИ, хвачу́, хвати́ш, док., розм. Те саме, що прихо́плювати. – Цю ніч я ще переночую вдома – не прихватив із собою нічого з одежини, а ночі вже холодні (С. Словник української мови у 20 томах
  3. прихвачувати — БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  4. прихвачувати — ПРИХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХВАТИ́ТИ, хвачу́, хвати́ш, док., розм. Те саме, що прихо́плювати. — Цю ніч я ще переночую вдома — не прихватив із собою нічого з одежини, а ночі вже холодні (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. прихвачувати — Прихвачувати, -чую, -єш сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить. Словник української мови Грінченка