прихвостень
ПРИ́ХВОСТЕНЬ, сня, ч.
1. зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь з корисливою метою; підлабузник.
Думав ото увійти, але двері були заперті. Чую голос Стецька, прихвосня панового: – Степан Степанович приказали, щоб я зараз же привів вас. Чуєте? (Г. Хоткевич);
Розгромили [турбаївці] приміщення суду і, відлупцювавши до безпам'яті панських прихвоснів – суддів та підсудків, рушили всім селом до садиби Базилевських (О. Гончар);
Павлюк вперто твердить своє: Радивон згонить надійних людей, а ставить прихвоснів і полюбовниць (К. Гордієнко).
2. розм., рідко. Той, хто невідступно ходить за ким-небудь.
Хотілось би і на балах та виставах блищати красою одягу, фігури; хочеться читати і грати – хочеться і їздити в кареті і пустословити з своїми прихвоснями... (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- прихвостень — при́хвостень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прихвостень — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
- прихвостень — -сня, ч. 1》 зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь із корисливою метою; підлабузник. 2》 кого, чого, зневажл. Той, хто сліпо схиляється перед ким-, чим-небудь, слухняно виконує чиюсь волю. 3》 розм., рідко. Той, хто невідступно ходить за ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прихвостень — Похвостач, див. лизоблюд, підлиза, холуй, холоп Словник чужослів Павло Штепа
- прихвостень — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
- прихвостень — При́хвостень, -восня; -восні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прихвостень — ПРИ́ХВОСТЕНЬ, сня, ч. 1. зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь з корисливою метою; підлабузник. Думав ото увійти, але двері були заперті. Словник української мови в 11 томах