прихвостень

при́хвостень

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихвостень — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  2. прихвостень — -сня, ч. 1》 зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь із корисливою метою; підлабузник. 2》 кого, чого, зневажл. Той, хто сліпо схиляється перед ким-, чим-небудь, слухняно виконує чиюсь волю. 3》 розм., рідко. Той, хто невідступно ходить за ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихвостень — Похвостач, див. лизоблюд, підлиза, холуй, холоп Словник чужослів Павло Штепа
  4. прихвостень — ПРИ́ХВОСТЕНЬ, сня, ч. 1. зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь з корисливою метою; підлабузник. Думав ото увійти, але двері були заперті. Словник української мови у 20 томах
  5. прихвостень — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  6. прихвостень — При́хвостень, -восня; -восні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прихвостень — ПРИ́ХВОСТЕНЬ, сня, ч. 1. зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь з корисливою метою; підлабузник. Думав ото увійти, але двері були заперті. Словник української мови в 11 томах