прихилений

ПРИХИ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прихили́ти 1–5.

Він стояв на драбині, прихиленій до стіни, і порався біля рубильника (А. Хижняк);

– Чого стовбичиш? – проказав Михайло, смикаючи мене за полу. Тільки тепер я відчув прихилену до мого плеча голівку Жабі (Олесь Досвітній);

Двері хліва, де спав Денис, ледве прихилені (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихилений — прихи́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прихилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прихилити 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихилений — ПРИХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прихили́ти 1-5. Він стояв на драбині, прихиленій до стіни, і порався біля рубильника (Хижняк, Тамара, 1959, 249); — Чого стовбичиш? — проказав Михайло, смикаючи мене за полу. Словник української мови в 11 томах