прихилений
ПРИХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прихили́ти 1-5.
Він стояв на драбині, прихиленій до стіни, і порався біля рубильника (Хижняк, Тамара, 1959, 249);
— Чого стовбичиш? — проказав Михайло, смикаючи мене за полу. Тільки тепер я відчув прихилену до мого плеча голівку Жабі (Досв., Вибр., 1959, 56);
Двері хліва, де спав Денис, ледве прихилені (Тют., Вир, 1964, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прихилений — прихи́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прихилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прихилити 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прихилений — ПРИХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прихили́ти 1–5. Він стояв на драбині, прихиленій до стіни, і порався біля рубильника (А. Хижняк); – Чого стовбичиш? – проказав Михайло, смикаючи мене за полу. Словник української мови у 20 томах