прихований

ПРИХО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до прихова́ти.

Коли Данило ще був малий, для нього завжди знаходилось у тітки Ганни й ласкаве слово й прихована десь цукерка в барвистій обгортці (О. Копиленко);

Січовики вже були на конях, приховані густим лісом (Іван Ле);

// у знач. прикм.

За поваленим маскуванням неждано відкрилася дорога. По ній у безтямі скакала прихована кіннота (П. Панч);

// прихо́вано, безос. пред.

Коли я прожогом вискакую на вулицю, з-за сусіднього тину чую лукаве і в'їдливе “гі”. Так може вітатися зі мною тільки Петро Шевчик. Якої тільки каверзи не приховано у цьому “гі” (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Який не має яскраво виражених ознак; ледве помітний.

Дерева були вже позначені осінню, як людина прихованою хворобою (Ірина Вільде).

3. у знач. прикм. Який не виявляється відкрито або повною мірою; стримуваний.

Сафаров підвівся. На його обличчі майнула якась тінь, наче від прихованого хвилювання (О. Донченко);

Отак і носила [Дарина] в серці біль і згадки про покалічену молодість та туман прихованих надій, який зразу ж крижанів, коли стрічалася з жовтими, як плями на щупаку, зіницями Терентія (М. Стельмах);

Басан, почуваючи своє фальшиве становище, з легким острахом і прихованим благанням глянув на Маслова (Д. Ткач);

Міст через Рейн став мовби концентрацією радості перемоги, дружби і людської приязні, хоч водночас він був і місцем протиріч, прихованих і відвертих конфліктів (П. Загребельний);

// Невидимий або нечутний для кого-небудь; непомітний.

Внутрішнє мовлення характеризується прихованою артикуляцією мовних звуків (з наук. літ.);

Пацюк веде прихований спосіб життя: під підлогами, у підвалах, всередині стін (з навч. літ.).

4. у знач. прикм. Який зберігається в таємниці; таємний, потайний.

Подаючи свою скромну автобіографію, я не маю на меті, ні прихованій, ні явній, виставляти себе як виняткову людину (С. Васильченко);

Коли вона [машина] не поламається зараз же за ворітьми, то Павлик справді здійснить свій прихований намір улаштувати автоперебіг через усю Україну (О. Донченко);

Його розумні очі намагалися пронизати глибину чужинцевого погляду, щоб дізнатися про його приховані думки (Олесь Досвітній);

// Який діє таємно, без виявлення своїх намірів.

На цареві був важкий коштовний одяг; в царських палатах стояла задуха, його кололи очима явні і приховані змовники (Л. Дмитерко);

Ольга .. відчула, що повинна вивчити біографію свого прихованого ворога бодай так, як він знає її (Ірина Вільде).

5. у знач. прикм. Який ще не виявив себе в чому-небудь.

Дніпро скипав уже, як у негоду, Коли бурхливі хвилі котить він, Приховану показуючи силу (Л. Первомайський);

Ця стомлена, трохи зажурена людина вабила до себе прихованою, глибокою добротою (Т. Масенко);

// Який ще не використовувався; потенціальний.

Турбувати Ніколаєва він буде й надалі, бо приховані ресурси валяються просто під ногами, нахиляйся й бери (Ю. Яновський).