прихований

прихо́ваний

[приехованией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихований — (який навмисно приховується) таємний, потаємний, (якого не можна розголошувати) секретний, книжн. (найчастіше про розмову) конфіденційний, (про думки) затаєний. Словник синонімів Полюги
  2. прихований — прихо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. прихований — (від ока) схований; П. чемний, негласний; (процес) мед. лятентний. Словник синонімів Караванського
  4. прихований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приховати. || приховано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який не має яскраво виражених ознак; ледве помітний. 3》 у знач. прикм. Який не виявляється відкрито або повною мірою; стримуваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прихований — ПРИХО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прихова́ти. Коли Данило ще був малий, для нього завжди знаходилось у тітки Ганни й ласкаве слово й прихована десь цукерка в барвистій обгортці (О. Словник української мови у 20 томах
  6. прихований — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. прихований — ПРИХО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прихова́ти. Коли Данило ще був малий, для нього завжди знаходилось у тітки Ганни й ласкаве слово й прихована десь цукерка в барвистій обгортці (Коп. Словник української мови в 11 томах