прихожий

ПРИХО́ЖИЙ, а, е, розм.

1. Який прийшов звідкись; немісцевий, чужий.

Прихожі люди, припадаючи коліньми на камінь, нахилялись і пили воду (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. ім. прихо́жий, жого, ч. Той, хто прийшов звідкись; немісцева, чужа людина.;

// Який прийшов куди-небудь, до когось.;

// у знач. ім. прихо́жий, жого, ч. Те саме, що відві́дувач.

Двоє дверей [в хатині] проводили прихожого – одні в світлицю, другі в кухню (Панас Мирний);

– А, добрий день, докторе! – скрикнув прихильно пан з великою бородою і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко).

2. Який є передпокоєм.

Треба було перейти батькову спальню, що заразом служила їдальнею, і середній, прихожий покій (І. Франко);

// у знач. ім. прихо́жа, жої, ж., рідко. Те саме, що передпо́кій 1.

Перша кімната буде прихожа; друга – прийомна, третя – зала (І. Нечуй-Левицький);

У прихожій було п'ять окремих електричних лічильників (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихожий — прихо́жий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прихожий — -а, -е, розм. 1》 Який прийшов звідкись; немісцевий, чужий. || у знач. ім. прихожий, -жого, ч. Той, хто прийшов звідкись; немісцева, чужа людина. || Який прийшов куди-небудь, до когось. || у знач. ім. прихожий, -жого, ч. Те саме, що відвідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихожий — ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там (у коридорі) уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Словник синонімів української мови
  4. прихожий — ПРИХО́ЖИЙ, а, е, розм. 1. Який прийшов звідкись; немісцевий, чужий. Прихожі люди, припадаючи коліньми на камінь, нахилялись і пили воду (Н.-Лев., І, 1956, 197); // у знач. ім. прихо́жий, жого... Словник української мови в 11 томах