прихожий
ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там (у коридорі) уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка); — А, добрий день, докторе! — скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). — Пор. 1. гість.
ПЕРЕДПО́КІЙ (перше при вході в будинок або квартиру приміщення), ПРИХО́ЖА, ПЕРЕ́ДНЯ, ПЕРЕ́ДСІ́НОК заст., ПРИТВО́Р заст., ПРИХА́ТНЯ діал. Жінка впустила Марину в коридор, а звідти в невеликий передпокій (Л. Дмитерко); Увійшовши тихенько в прихожу, він скинув тихесенько пальто і раптово шугнув в гостину (І. Нечуй-Левицький); Звичайно, ходжу без калош, їх оглядають в передній італійці, як яке диво (М. Коцюбинський); Переступили оба поріг церкви, станули оддалік у передсінку (С. Ковалів); В притворі стояли високі липові кадовби (Ф. Бурлака); Вдома, в прихатні, він все майстрював щось (О. Ільченко).
Значення в інших словниках
- прихожий — прихо́жий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- прихожий — -а, -е, розм. 1》 Який прийшов звідкись; немісцевий, чужий. || у знач. ім. прихожий, -жого, ч. Той, хто прийшов звідкись; немісцева, чужа людина. || Який прийшов куди-небудь, до когось. || у знач. ім. прихожий, -жого, ч. Те саме, що відвідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прихожий — ПРИХО́ЖИЙ, а, е, розм. 1. Який прийшов звідкись; немісцевий, чужий. Прихожі люди, припадаючи коліньми на камінь, нахилялись і пили воду (І. Нечуй-Левицький); // у знач. ім. прихо́жий, жого, ч. Той, хто прийшов звідкись; немісцева, чужа людина. Словник української мови у 20 томах
- прихожий — ПРИХО́ЖИЙ, а, е, розм. 1. Який прийшов звідкись; немісцевий, чужий. Прихожі люди, припадаючи коліньми на камінь, нахилялись і пили воду (Н.-Лев., І, 1956, 197); // у знач. ім. прихо́жий, жого... Словник української мови в 11 томах