1. Словник української мови у 20 томах

прицвяховувати

ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко.

Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь.

* У порівн. Чернець сидів, не ворушився, ніби його прицвяхували до лави (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицвяховувати — прицвяхо́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. прицвяховувати — -ую, -уєш, недок., прицвяхувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицвяховувати — ПРИБИВА́ТИ (прикріплювати цвяхами до чогось), ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ рідше, ПРИШИВА́ТИ спец.; НАБИВА́ТИ (перев. на щось зверху); ПІДБИВА́ТИ, ПІДШИВА́ТИ рідше (також зі споду); ПРИКО́ВУВАТИ (щось металеве до чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  4. прицвяховувати — Прицвяхо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш; Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прицвяховувати — ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь. *У порівн. Чернець сидів, не ворушився, ніби його прицвяхували до лави (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 548). Словник української мови в 11 томах