1. Словник синонімів української мови

прицвяховувати

ПРИБИВА́ТИ (прикріплювати цвяхами до чогось), ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ рідше, ПРИШИВА́ТИ спец.; НАБИВА́ТИ (перев. на щось зверху); ПІДБИВА́ТИ, ПІДШИВА́ТИ рідше (також зі споду); ПРИКО́ВУВАТИ (щось металеве до чогось). — Док.: приби́ти, прицвяхува́ти, приши́ти, наби́ти, підби́ти, підши́ти, прикува́ти (прику́ти рідко). Підставив (Мишко) розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (І. Микитенко); Овдій прицвяховував штахетини. Городив огорожу (Є. Гуцало); Свекор.. витяг з кишені іржавий гвіздок і з двох ударів обухом пришив дошку куди слід (Л. Первомайський); — Показав (швець), як каблук набивати, — ото й молоти рік по каблукові (Ю. Збанацький); Сидів (швець) на довбаному стільчику і міцними бруслиновими гвіздками підбивав якомусь здоровому дядькові відірвану підметку (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицвяховувати — прицвяхо́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. прицвяховувати — -ую, -уєш, недок., прицвяхувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицвяховувати — ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь. * У порівн. Чернець сидів, не ворушився, ніби його прицвяхували до лави (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  4. прицвяховувати — Прицвяхо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш; Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прицвяховувати — ПРИЦВЯХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Прикріплювати, прибивати цвяхами до чого-небудь. *У порівн. Чернець сидів, не ворушився, ніби його прицвяхували до лави (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 548). Словник української мови в 11 томах