прицільний

ПРИЦІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до приці́л 2.

Припавши головою до прицільної панорами, Семен не цілився вже (А. Головко);

Хлопець приріс до кулемета і крізь прицільний виріз ясно бачить вкочену дорогу (В. Кучер);

Вакула опустив на гвинтівці прицільну рамку на двісті (Ю. Смолич);

// Признач. для наведення на об'єкт.

У верхню частину бокса [для знімання під водою] вмонтований .. прицільний видошукач (з газ.).

2. Який здійснюється прицілюванням, наведенням зброї на ціль.

Методом швидкісної прицільної стрільби з мінометів, що його недавно запропонував Черниш, уже зацікавилося вище командування (О. Гончар);

Ніч впала темна – безмісячна, хмарна осіння ніч, і стрілянина почала вщухати: вести прицільний огонь стало неможливо (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me