1. Словник української мови у 20 томах

причепурюватися

ПРИЧЕПУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм.

1. Надавати своїй зовнішності чепурнішого, охайнішого, красивішого вигляду; чепуритися.

– Я причепурювалась коло дзеркала (І. Нечуй-Левицький);

– Обов'язково мене розшукає [чоловік], .. і ми тоді по-новому заживем, – казала вона, причепурюючись перед люстерком (О. Гончар);

Умилася [Венера], причепурилась І, як в неділю, нарядилась (І. Котляревський);

Прибратися та причепуритися перед святами – всяк розуміє, що треба (Остап Вишня);

* Образно. Ну, та й море ж було у той день! Певне, вже так задля нас вигладилось та причепурилось (Леся Українка).

2. тільки недок. Пас. до причепу́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причепурюватися — причепу́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причепурюватися — Чепурити|ся|, виряджати|ся|, прибирати|ся|; П. опоряджатися, прикрашати|ся|, підмальовувати|ся|, підкрашувати|ся|. Словник синонімів Караванського
  3. причепурюватися — -ююся, -юєшся, недок., причепуритися, -рюся, -ришся, док., розм. 1》 Надавати своїй зовнішності чепурнішого, охайнішого, красивішого вигляду; чепуритися. 2》 тільки недок. Пас. до причепурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. причепурюватися — ПРИЧЕПУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм. 1. Надавати своїй зовнішності чепурнішого, охайнішого, красивішого вигляду; чепуритися. — Я причепурювалась коло дзеркала (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах