причинити

Значення в інших словниках

1. причинити — причини́ти 1 дієслово доконаного виду зачинити нещільно причини́ти 2 дієслово доконаного виду стати причиною нещастя причини́ти 3 дієслово доконаного виду додати Орфографічний словник української мови
2. причинити — I див. причиняти I. II див. причиняти II. III див. причиняти III. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причинити — ЗАЧИНЯ́ТИ (двері, вікно і т. ін.), ЗАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПРИЧИНЯ́ТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ (перев. нещільно, неповністю); ПРИХИЛЯ́ТИ (тихо, плавно); ЗАХЛО́ПУВАТИ (різко, швидко, зі стуком). — Док. Словник синонімів української мови
4. причинити — ПРИЧИНИ́ТИ¹ див. причиня́ти¹. ПРИЧИНИ́ТИ² див. причиня́ти². ПРИЧИНИ́ТИ³ див. причиня́ти³. Словник української мови в 11 томах
5. причинити — Причинити, -ся см. причиняти, -ся. Словник української мови Грінченка