причіп
ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец.
Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.).
Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Л. Первомайський);
Автомобільний причіп.
(1) На при́чепі – причеплений до чого-небудь (автомобіля, трактора і т. ін.).
Евакуатор із вантажівкою на причепі зірвався з крутого схилу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причіп — при́чіп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- причіп — -чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, якого причіплюють до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Вантажний причіп — причіп, призначений для перевезення вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причіп — ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Перв., Материн.. Словник української мови в 11 томах