причіп
ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.).
Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 140);
Автомобільний причіп.
Плуг (гарма́та і т. ін.) на при́чепі — плуг (гармата і т. ін.), причеплений до автомашини, трактора і т. ін.
Навантажені.. авто поспішали на захід, а звідти до переправи йшли нові — з гарматами на причепах (Петльов., Хотинці, 1949, 16);
А буде й такий час — поведе його дочка Стефанія трактора, а за трактором три жниварки на причепі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 355).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причіп — при́чіп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- причіп — -чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, якого причіплюють до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Вантажний причіп — причіп, призначений для перевезення вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причіп — ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Л. Словник української мови у 20 томах