причіплюватися

ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. приче́пляться; док.

1. Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого-небудь; закріплюватися.

– Вона [філоксера] може причепитися з землею до сапи, якою підгортаєте кущ, до ніг худоби чи людини (М. Коцюбинський);

Ломачевський .. подерся на круту скелю, де, неначе на стіні канделябр, причепився в щілині коріннями густий кущ жовтих квіток (І. Нечуй-Левицький);

Це було маленьке судно. Ми причепилися до його борту. Машини глухо гуркотіли, везучи й нас (Ю. Яновський);

* Образно. Сміється [циган] усім лукавством свого вузькуватого обличчя, до якого, як дві ниточки, причепились убогі вусики (М. Стельмах);

// Прилаштовуватися на самому краю чого-небудь.

– Сідай на днище по-козацьки, мов на коня; а я де-небудь причеплюсь (Г. Квітка-Основ'яненко);

Гість з розмаху потонув у м'якому кріслі біля столу, а Артем Петрович причепився на крайкові дивана (А. Хижняк).

2. перен., розм. Переходити до кого-небудь, з'являтися в когось (про хворобу).

[Пузир:] Одно погано : пропасниця причепилась... Нічого, пройде (І. Карпенко-Карий);

Ледве дотягнув мене Гліб до лікарні : гарячка причепилась, чи що (І. Муратов);

// Невідступно надокучати кому-небудь, не давати спокою (про неприємності, нещастя і т. ін.).

Нужда яка була, така й є; з самого малку як причепилася – та й досі... (Панас Мирний).

3. перен., розм. Переслідувати кого-небудь, нав'язуватися комусь.

[Наталка:] Не минула мене лиха година, возний гірше реп'яха причепився (І. Котляревський);

– Я тебе силоміць не брав до себе, ти сам причепився (С. Ковалів);

От добре, що встиг [Густав] сховатися від Еріка, бо він би причепився, а від нього не так легко відкараскатися (А. Хижняк).

4. перен., розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями, прискіпуватися до когось.

– Чого такий? – причепилася [Варка] одного ранку. – Люди вже й так кивають... (Марко Вовчок);

Гінда .. кинула капелюх у кут та причепилася до мами, щоби їй купила новий капелюх (Н. Кобринська);

Як причепився один хуторянин, як причепився – продай віялку і продай (Григорій Тютюнник);

// Використовувати що-небудь як привід для прискіпувань.

Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко);

Нема до чого сьогодні в лабораторіях причепитися, так він уже до цілого заводу починає присікуватися? (Ю. Шовкопляс).

5. тільки недок. Пас. до причі́плювати, причіпля́ти.

Завантажену автомашину відчіплюють, а інша автомашина причіплюється до комбайна (з газ.).