приєднуватися

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Підходити до кого-небудь, до гурту.

Абдулаєв ходив із Моргуновим по розташуванню роти, відбирав бійців .. Викликані схоплювалися на ноги, приєднувалися до Абдулаєва (Григорій Тютюнник);

Маленький школярик, босенький, з підкачаними штанями і з школярською торбинкою через плече, довго не міг приєднатися до гурту (С. Васильченко);

// З'являтися на додаток до чого-небудь.

Свіжа рілля, чорна, мов вороняче крило, виблискувала проти сонця, і до неї приєднувались все нові й нові скиби (І. Цюпа);

Він розумів: тепер судитися буде ще тяжче, бо до його позову може приєднатися позов про церковну землю, але й не судитися теж не можна (М. Стельмах);

Зараз до цього почуття приєднались і гордість за подругу, однокласницю, і радість (О. Донченко);

// Сполучатися з чим-небудь.

2. Починати брати участь у тому, що роблять інші.

Клим забував про наказ Малини – сидіти в траншеї [санітарного] взводу – і приєднувався до бійців, які атакували ворога (Я. Гримайло);

Ті, що сиділи ближче до дверей, повернулись спиною до тіла [покійника], готові приєднатись до гри (М. Коцюбинський);

Тим часом по батареях вибухнули пісні. З якою охотою приєднався б до них Барабаш! (Л. Смілянський);

// Вступати до складу якого-небудь товариства, організації і т. ін.

З точки зору соціального складу братства об'єднували простих торгівців та ремісників. У міру зростання їхнього впливу до братств приєднувалися заможні купці (з наук. літ.);

// Переходити на чийсь бік у своїх думках, переконаннях, діях, виявляти свою згоду з ким-, чим-небудь.

Навіть далекий від поетичних розчуленостей Дробаха і той змушений був приєднатись до Степуриних міркувань. – Справді, тут що не хата, то окрема індивідуальність, – говорив він (О. Гончар);

І, нарешті, до цієї думки рішуче, гаряче й навіть трохи бурно приєднується товариш Штор (В. Винниченко);

// у сполуч. зі сл. голос, сміх і т. ін. Починати звучати разом з тим, який звучить.

До голосіння Козубихи приєднався ще один голос (Л. Юхвід);

– Отак я хочу бачити свою леваду, бо вона мені мила, – засміявся вчитель, а вже згодом до його сміху приєднався і Давидів (М. Стельмах).

3. Те саме, що прилуча́тися 3.

Він .. захопився блиском та багатством європейської культури, правда, більше зовнішньої, і вважав своїм обов'язком, обов'язком освіченої людини, приєднатись до неї або, щонайменше, не цуратись її (М. Коцюбинський).

(1) Приє́днуватися до слів чиїх – бути згодним з чиїмись словами, бути однієї думки з ким-небудь.

Я, старий моряк, приєднуюсь до слів попереднього оратора (Ю. Яновський).