приєднуватися
ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Підходити до кого-небудь, до гурту.
Абдулаєв ходив із Моргуновим по розташуванню роти, відбирав бійців.. Викликані схоплювалися на ноги, приєднувалися до Абдулаєва (Тют., Вир, 1964, 493);
Маленький школярик, босенький, з підкачаними штанями і з школярською торбинкою через плече, довго не міг приєднатися до гурту (Вас., І, 1959, 102);
// З’являтися на додаток до чого-небудь.
Свіжа рілля, чорна, мов вороняче крило, виблискувала проти сонця, і до неї приєднувались все нові й нові скиби (Цюпа, На.. ниві, 1958, 33);
Він розумів: тепер судитися буде ще тяжче, бо до його позову може приєднатися позов про церковну землю, але й не судитися теж не можна (Стельмах, І, 1962, 358);
Зараз до цього почуття приєднались і гордість за подругу, однокласницю, і радість (Донч., V, 1957, 334);
// Сполучатися з чим-небудь.
2. Починати брати участь у тому, що роблять інші.
Клим забував про наказ Малини — сидіти в траншеї [санітарного] взводу — і приєднувався до бійців, які атакували ворога (Грим., Кавалер.., 1955, 338);
Ті, що сиділи ближче до дверей, повернулись спиною до тіла [покійника], готові приєднатись до гри (Коцюб., II, 1955, 353);
Тим часом по батареях вибухнули пісні. З якою охотою приєднався б до них Барабаш! (Сміл., Зустрічі, 1936, 65);
// Вступати до складу якого-небудь товариства, організації і т. ін.
Навесні 1847 р. Маркс і Енгельс приєдналися до таємного пропагандистського товариства: «Союзу комуністів».. (Ленін, 26, 1972, 42);
// Переходити на чийсь бік у своїх думках, переконаннях, діях, виявляти свою згоду з ким-, чим-небудь.
Навіть далекий від поетичних розчуленостей Дробаха і той змушений був приєднатись до Степуриних міркувань. — Справді, тут що не хата, то окрема індивідуальність, — говорив він (Гончар, Людина.., 1960, 88);
// у сполуч. із сл. голос, сміх і т. ін. Починати звучати разом з тим, який звучить.
До голосіння Козубихи приєднався ще один голос (Юхвід, Оля, 1959, 127);
— Отак я хочу бачити свою леваду, бо вона мені мила, — засміявся вчитель, а вже згодом до його сміху приєднався і Давидів (Стельмах, І, 1962, 142).
Приє́днуватися до слів чиїх — бути згодним з чиїмись словами, бути однієї думки з ким-небудь.
Я, старий моряк, приєднуюсь до слів попереднього оратора (Ю. Янов., II, 1958, 100).
3. Те саме, що прилуча́тися 3.
Він.. захопився блиском та багатством європейської культури, правда, більше зовнішньої, і вважав своїм обов’язком, обов’язком освіченої людини, приєднатись до неї або, щонайменше, не цуратись її (Коцюб., II, 1955, 135).
Значення в інших словниках
- приєднуватися — приє́днуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приєднуватися — -уюся, -уєшся, недок., приєднатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Підходити до кого-небудь, до гурту. || З'являтися на додаток до чого-небудь. || Сполучатися з чим-небудь. 2》 Починати брати участь у тому, що роблять інші. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приєднуватися — ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Підходити до кого-небудь, до гурту. Абдулаєв ходив із Моргуновим по розташуванню роти, відбирав бійців .. Словник української мови у 20 томах
- приєднуватися — ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) із сл. в розмову, бесіду, балачку і т. ін., ВКЛЮЧА́ТИСЯ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), включи́тися, приєдна́тися, встря́нути (устря́нути), встря́ти (устря́ти). Словник синонімів української мови