приєднувати
ПРИЄ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Додавати що-небудь до чогось, об’єднувати з чимсь.
— Несила ж розпрощатися з новими трьома десятинами, які він уже приєднав до свого поля (Стельмах, І, 1962, 364);
// у сполуч. із сл. до себе. Збільшувати свої володіння.
Просить король Бела зустрітися, натякає, щоб Данило дав йому поміч. Хоче Бела австрійські землі до себе приєднати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 563);
// Прикріплювати що-небудь до чогось;
// Вбирати в себе що-небудь, сполучатися з чимсь.
Він [гемоглобін] має здатність легко приєднувати кисень і так само легко його віддавати (Шк. гігієна, 1954, 78).
2. Робити належним кого-небудь до складу певного кола осіб на підставі характеру діяльності.
Коли Франко згадував ім’я Достоєвського, він незмінно приєднував його до найбільших імен російської літератури (Рад. літ-во, 3, 1957, 48);
Так куди ж іти? В чиновники?.. Приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Хотк., І, 1966, 134);
Що інше, крім праці, могло приєднати.. молодого ще інженера до тих, хто відвоював собі право будувати таке майбутнє? (Шовк., Інженери, 1956, 76).
3. у сполуч. із сл. свій голос, свій регіт і т. ін. Починати говорити, сміятися і т. ін. разом з іншими, які сміються, говорять і т. ін.
Навколо відразу вибухає сміх. Левко, відхиляючи голову, на мить здивовано міряє повеселіле обличчя дівчини, а потім і собі починає гигикати. І тільки тепер до його реготу приєднують свій Данило і Григорій (Стельмах, І, 1962, 52);
// у сполуч. із сл. голос. Виявляючи своє ставлення до кого-, чого-небудь, приставати до якоїсь думки; голосувати разом з кимсь за або проти кого-, чого-небудь.
Промовець приєднував свій голос до протесту машинобудівників. До їх вимоги звільнити заарештованих (Головко, II, 1957, 628)
4. Те саме, що прилуча́ти 4.
Класична спадщина приєднує людей до чистих джерел добра і справедливості, до благородної людяності (Рад. літ-во, 11, 1967, 54).
Значення в інших словниках
- приєднувати — приє́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приєднувати — (до чого) прилучати, до-, додавати, об'єднувати <�злучати> з; (до якоїсь дії) залучати, п. підпрягати, причащати; (свій голос) ІД. п. підпрягатися; п. ф. -АТИСЯ, прилучатися, до-, п. причащатися, (до гурту) приставати. Словник синонімів Караванського
- приєднувати — -ую, -уєш, недок., приєднати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Додавати що-небудь до чогось, об'єднувати з чимсь. || у сполуч. зі сл. до себе. Збільшувати свої володіння. || Прикріплювати що-небудь до чогось. || Вбирати в себе що-небудь, сполучатися з чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приєднувати — ПРИЄ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Додавати що-небудь до чогось, об'єднувати з чимсь. – Несила ж розпрощатися з новими трьома десятинами, які він уже приєднав до свого поля (М. Стельмах); // у сполуч. зі сл. до себе. Словник української мови у 20 томах
- приєднувати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови