пробивний
ПРОБИВНИ́Й, а́, е́.
1. Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось.
Пробивна сила пучка променів в приладі, який пропонував Максим, була неясна (Н. Рибак).
2. перен., розм. Який домагається успіху будь-якими засобами.
Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим пробивним хлопцем (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробивний — пробивни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- пробивний — див. спритний Словник синонімів Вусика
- пробивний — [пробиеўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- пробивний — -а, -е. 1》 Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось. 2》 перен., розм. Який уміє добувати, одержувати що-небудь; наполегливий, енергійний. 3》 розм. Властивий особі, що вміє добувати, одержувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробивний — ДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину — який виявляє особливу енергію, старанність в якійсь діяльності), ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, АКТИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БОЙОВИ́Й, ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ, ПРОБИВНИ́Й. Словник синонімів української мови
- пробивний — ПРОБИВНИ́Й, а́, е́. 1. Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось. Пробивна сила пучка променів в приладі, який пропонував Максим, була неясна (Рибак, Час.., 1960, 696). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах