1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пробивний

пробивни́й

-а, -е.

1》 Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось.

2》 перен., розм. Який уміє добувати, одержувати що-небудь; наполегливий, енергійний.

3》 розм. Властивий особі, що вміє добувати, одержувати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробивний — пробивни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пробивний — див. спритний Словник синонімів Вусика
  3. пробивний — [пробиеўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. пробивний — ПРОБИВНИ́Й, а́, е́. 1. Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось. Пробивна сила пучка променів в приладі, який пропонував Максим, була неясна (Н. Рибак). 2. перен., розм. Який домагається успіху будь-якими засобами. Словник української мови у 20 томах
  5. пробивний — ДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину — який виявляє особливу енергію, старанність в якійсь діяльності), ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, АКТИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БОЙОВИ́Й, ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ, ПРОБИВНИ́Й. Словник синонімів української мови
  6. пробивний — ПРОБИВНИ́Й, а́, е́. 1. Який має здатність пробивати що-небудь або сприяє легшому пробиванню чогось. Пробивна сила пучка променів в приладі, який пропонував Максим, була неясна (Рибак, Час.., 1960, 696). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах