пробиратися
ПРОБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док.
1. чим, до кого – чого, між (поміж) ким – чим, куди, крізь що, на (по) чому, через що. З труднощами, долаючи перешкоди, іти, їхати куди-небудь.
Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями (І. Франко);
Світлиця зароїлась новими людьми, що насилу пробирались через купи уламків (М. Коцюбинський);
Солдати з окопів, дарма що зима, .. на буферах пробираються (А. Головко);
Транспорти з боєприпасами ще пробиралися десь по бездоріжжю (О. Гончар);
Поки пробрались трохи проміж людом, чує Петро таку розмову: – Як ти думаєш? – Чия візьме? (П. Куліш);
Крізь натовп пробрався мірошник Заболотний (Мирослав Ірчан);
// перев. недок., розм. Іти, рухатися (звичайно із зупинками, з перепочинком) у якому-небудь напрямку, у якийсь бік.
Наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробиралась через усі міста до свого села (Г. Квітка-Основ'яненко);
По Волзі, засвітлюючи білі та червоні ліхтарі сигналів, пробирався старий бакенщик (О. Ільченко);
Пробираючись до Дмитра Никифоровича, хлопці натрапили біля міського цвинтаря на .. лазарет (О. Гончар).
2. Потай, непомітно проходити куди-небудь; прокрадатися.
Тихо, роздивляючись на всі сторони, пробирався Йосипенко попід людськими хатами на гору, у двір (Панас Мирний);
Вона полохливо озирається і обережно пробирається повз зачинені двері до сходів (І. Кочерга);
– Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш);
Лисичка тим часом пробралася в одну хату (О. Іваненко);
Найбільше непокоїло Павла Федорчука, щоб жовніри королівські в печери Верховинські не пробралися (Н. Рибак);
// перен. Вдаючись до неправди, обману, таємно проникати в яку-небудь організацію, товариство і т. ін.
Пішли арешти після цього – взяли Женю Глицьку, Галю Мигаль .. Не інакше як провокатор пробрався в організацію... (А. Хижняк);
// перен. Вдаючись до хитрощів, незаслужено домагатися просування в службовій, суспільній, науковій та ін. діяльності.
[Бондар:] Нам ще заважають кар'єристи, окозамилювачі, які ще інколи .. пробираються на відповідальні пости... (М. Зарудний).
Значення в інших словниках
- пробиратися — пробира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробиратися — див. проникати Словник синонімів Вусика
- пробиратися — [пробиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- пробиратися — -аюся, -аєшся, недок., пробратися, -беруся, -берешся, док. 1》 чим, до кого – чого, між (поміж) ким – чим, куди, крізь що, на (по) чому, через що. З труднощами, долаючи перешкоди, йти, їхати куди-небудь. || перев. недок., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробиратися — Дертися, продиратися, продертися, тискнути, протискуватися, протискнутися, попротискуватися Словник чужослів Павло Штепа
- пробиратися — моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до (са́мих) кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Фразеологічний словник української мови
- пробиратися — ПРОБИРА́ТИСЯ (іти, їхати, проходити кудись з труднощами, долаючи перешкоди тощо), ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОРИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ підсил., ПРОСО́ЧУВАТИСЯ розм., ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПРОДРЯ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- пробиратися — Пробира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; пробра́тися, -беру́ся, -бере́шся, -беру́ться; пробери́ся, -рі́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пробиратися — ПРОБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док. 1. чим, до кого — чого, між (поміж) ким — чим, куди, крізь що, на (по) чому, через що. З труднощами, долаючи перешкоди, йти, їхати куди-небудь. Словник української мови в 11 томах