пробитий

ПРОБИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проби́ти 1, 2, 4.

Вчора тут [у ґуральні] були машини, теплі, живі, міцні апарати, що упирались і не давались, коли їх били. Сьогодні – вони лежали худі, спорожнілі, скорчені вдвоє, з пробитим боком, руді й облізлі (М. Коцюбинський);

В протилежній стіні пробиті були ще одні двері, зараз замкнуті (С. Скляренко);

Матвій ішов, .. припадаючи на праву ногу, пробиту багнетом (І. Микитенко);

[Кассандра:] Згадала я про нашого Троїла, до тебе він такий подібний був... а надто як лежав мечем пробитий... спокійний, тихий, гарний... (Леся Українка);

Човен Данильченка пішов на дно посеред річки, пробитий осколками (Л. Первомайський);

Біля пробитої через сніг дороги дрімали вітряки (П. Панч);

Доріжка ніби пірнала в густий старий садок, як у тунель, пробитий в густому гіллі (І. Нечуй-Левицький);

З ранку й до вечора без тепла, без затишку, в кабіні протяги, фуфайка наскрізь пробита вітром (О. Гончар);

Воротар стрибнув, але сильно пробитий м'яч ковзнув по його долонях і затріпотів у сітці (Л. Дмитерко);

* Образно. Ще небо тремтіло од вибухів лютих, Покрите югою, пробите снарядом (А. Малишко);

// у знач. прикм.

На вівтарі, мабуть, богам товстим у жертву, людських сердець живих, пробитих курилось много (І. Франко);

// у знач. ім., проби́тий, того, ч. Що-небудь діряве, у пробоїнах і т. ін.; щось зіпсоване, порване, непридатне для користування.

Вийде шите на пробите (приказка);

// проби́то, безос. пред.

В деяких місцях толь було прорвано чи пробито (А. Хижняк);

У Якима було пробито тім'я (О. Донченко).