пробитий

проби́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пробити 1), 2), 4).

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. пробитий, -того, ч.Що-небудь діряве, у пробоїнах і т. ін.; щось зіпсоване, порване, непридатне для користування.

|| пробито, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробитий — проби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пробитий — ПРОБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проби́ти 1, 2, 4. Вчора тут [у ґуральні] були машини, теплі, живі, міцні апарати, що упирались і не давались, коли їх били. Сьогодні – вони лежали худі, спорожнілі, скорчені вдвоє, з пробитим боком, руді й облізлі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. пробитий — ПРОБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проби́ти 1, 2, 4. Вчора тут [у гуральні] були машини, теплі, живі, міцні апарати, що упирались і не давались, коли їх били. Словник української мови в 11 томах