пробишака

ПРОБИША́КА, и, ч. і ж., діал.

Бешкетник, пустун.

Зараза непослуху розтікається .. по всій гетьманщині. Має себе той пробишака за зацного лицаря, узяв моду всіх повчати, ще й хоче привести його до одної спілки з правобережцями (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробишака — -и, ч., заст. Бешкетник, шибеник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробишака — Пробишака, -ки м. Буянъ, сорванецъ. Та коли б же люде путні, а то пробишаки, як і сам. Кв. Словник української мови Грінченка