1. Словник української мови у 20 томах

проблематичний

ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до пробле́ма.

Проблематичні питання сучасної політичної ситуації були в центрі уваги учасників круглого столу (з газ.);

// Стос. до проблематики.

Поема “Політ крізь бурю” – проблематична. Бажан вміє сповнити старі форми новим інтелектуальним змістом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проблематичний — проблемати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проблематичний — див. СУМНІВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. проблематичний — [проблеиматичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. проблематичний — -а, -е. 1》 Прикм. до проблема. || Стос. до проблематики. 2》 Сумнівний. 3》 Недоведений, імовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проблематичний — Здогадний, малоїмовірний, непевний, мінливий, нетривалий, нетрівкий, нетвердий, хиткий, хитливий, див. спірний Словник чужослів Павло Штепа
  6. проблематичний — проблемати́чний (грец. προβληματικός) 1. Сумнівний. 2. Недоведений, імовірний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. проблематичний — СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. проблематичний — Проблемати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. проблематичний — ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пробле́ма. Багатьох цікавить, наскільки проблематичним є питання про створення надзвукового пасажирського літака (Наука.., 11, 1962, 11); // Стос. до проблематики. Поема «Політ крізь бурю» — проблематична. Словник української мови в 11 томах