проблематичний

СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм., МУДРУВА́ТИЙ розм., ХИТРОСПЛЕ́ТЕНИЙ книжн. Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості (О. Досвітній); Підводиться гнівний і красивий Демид. — Тут моя земля і в межових книгах і в експлікаціях записана! — запам'ятав навіть таке важке слово (М. Стельмах); Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі (Г. Хоткевич); Мабуть, Антон ніколи не зрозуміє тонких порухів жіночої душі (С. Чорнобривець); Коли б не сльози й сміх, водночас написані на обличчі Юсупа, він би не припустив такої головоломної думки (І. Ле); Його розумовий апарат не був удосконалений, щоб розплутувати якісь хитромудрі вузли (Л. Смілянський); (Галя:) Хазяйства нас не вчать. Та хазяйство не така мудра штука, щоб його у гімназії вчити (Панас Мирний); Якісь два ченці .. говорять мені премудрії речі (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорноморченко.. хотіла б підкинути доценту каверзне запитання, щоб той пояснював із півгодини (Є. Гуцало).

СУМНІ́ВНИЙ (який не викликає твердої впевненості), НЕПЕ́ВНИЙ, МАЛОЙМОВІ́РНИЙ, ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ГІПОТЕТИ́ЧНИЙ, НЕВІРОГІ́ДНИЙ, НЕДОСТОВІ́РНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (про дані, факти і т. ін. — побудований на чутках). Мохнацький.. просто й переконливо доводив сумнівну гіпотезу про ймовірність існування єдиної прамови для всіх індоєвропейських мов (Р. Іваничук); Я досі навчилась вірити.. в хірургію, а всяка терапія для мене річ непевна (Леся Українка); — І оце таке в нашій хаті світитиме? — посміхнулась Вутанька: не то що матері, навіть їй це здалося малоймовірним (О. Гончар); Невірогідним здається, але факт: відважні біляківці відстояли село (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проблематичний — проблемати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проблематичний — див. СУМНІВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. проблематичний — [проблеиматичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. проблематичний — -а, -е. 1》 Прикм. до проблема. || Стос. до проблематики. 2》 Сумнівний. 3》 Недоведений, імовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проблематичний — Здогадний, малоїмовірний, непевний, мінливий, нетривалий, нетрівкий, нетвердий, хиткий, хитливий, див. спірний Словник чужослів Павло Штепа
  6. проблематичний — ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пробле́ма. Проблематичні питання сучасної політичної ситуації були в центрі уваги учасників круглого столу (з газ.); // Стос. до проблематики. Поема “Політ крізь бурю” – проблематична. Бажан вміє сповнити старі форми новим інтелектуальним змістом (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  7. проблематичний — проблемати́чний (грец. προβληματικός) 1. Сумнівний. 2. Недоведений, імовірний. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. проблематичний — Проблемати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. проблематичний — ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пробле́ма. Багатьох цікавить, наскільки проблематичним є питання про створення надзвукового пасажирського літака (Наука.., 11, 1962, 11); // Стос. до проблематики. Поема «Політ крізь бурю» — проблематична. Словник української мови в 11 томах