1. Словник синонімів української мови

проблема

ПИТА́ННЯ яке, про кого-що (те, що вимагає уваги, обговорення, розв'язання тощо), КВЕ́СТІЯ яка, книжн., ПРОБЛЕ́МА яка, чого (складне). Дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв'язки "Слова" з народнопоетичною творчістю (М. Рильський); Вона займалася живо "жіночою квестією", мріяла про цілковиту самостійність (О. Кобилянська); Перед науковою медициною виникають нові проблеми: активна профілактика і лікування старості (з газети).

СПРА́ВА (питання або ряд питань, що вимагають розв'язання), ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм., заст.; ПРОБЛЕ́МА (складна й болюча). Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); Добриловський догадувався, що благочинний має до його якийсь інтерес (І. Нечуй-Левицький); Проблема з водопостачанням.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проблема — пробле́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. проблема — ПРОБЛЕМА – ПРОБЛЕМАТИКА Проблема. Складне питання, завдання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження: економічна проблема, методична проблема, проблема роззброєння, складність проблеми, аналізувати проблему. Проблематика. Літературне слововживання
  3. проблема — див. ПИТАННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. проблема — -и, ж. Складне теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення, вивчення, дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проблема — Справа, див. питання Словник чужослів Павло Штепа
  6. проблема — ПРОБЛЕ́МА, и, ж. Складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання. – Нехай мене Господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно [неодмінно] (О. Словник української мови у 20 томах
  7. проблема — пробле́ма (від грец. πρόβλημα – задача, утруднення) складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. проблема — нія́ких (жо́дних, без і т. ін.) пробле́м у кого, з чим і без додатка. Усе добре, прекрасно, спокійно і т. ін.; все вирішилось — .. Тепер, здається, не тільки у вас, а й у решти членів київської делегації з виступами ніяких проблем? (З газети). Фразеологічний словник української мови
  9. проблема — ПРОБЛЕМА (від грецьк. πρόβλημα — задача, утруднення) — клас завдань, що потребують практичного розв'язання в нестандартних умовах, чи евристична ситуація, яка пов'язана з неоднозначністю, можливістю альтернативних рішень. Зокрема, при розв'язанні... Філософський енциклопедичний словник
  10. проблема — Пробле́ма, -ми; -бле́ми, -бле́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. проблема — ПРОБЛЕ́МА, и , ж. Складне теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення. — Нехай мене господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно [неодмінно] (Коб. Словник української мови в 11 томах
  12. проблема — рос. проблема складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, дослідження, розв'язання. Eкономічна енциклопедія