пробка

ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Спробували просто заткнути трубу гострим кінцем (колоди), але вода виштовхувала затичку з такою силою, що вона мало не виривалася з рук (С. Голованівський); Софія внесла з погреба на круглому підносі.. пляшку старого вина і насилу вигвинтила з неї цупкий корок (І. Микитенко); Набрав (Денис) у пляшку води, заткнув горлечко пробкою із трави (Григорій Тютюнник); І молодиці та дядьки вибили з бочки чопа, підставляли під срібний струмінь заляпані глиною руки (Є. Гуцало); — Вона поштурхає коцюбою в печі та й затикає каглу заткалом (І. Нечуй-Левицький).

ЗАТО́Р (скупчення людей, транспорту і т. ін., що створює перешкоду рухові), ПРО́БКА розм.; ЗАЛО́М (нагромадження дерев, повалених вітром, бурею). За характером руху колони можна було визначити, що вона вже не відчуває на собі твердої руки єдиного командування. Тільки цим можна було пояснити хаотичні затори, що виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Гончар); Пробка попереду розсоталася, шофер сів за руль, і машина рушила (Л. Первомайський); На самому краю чагарів Михайло несподівано натрапив на непролазний лісовий залом (П. Загребельний).

ПРО́БКА (вторинна покривна тканина рослин; матеріал, одержаний з такої тканини коркового дуба), КО́РОК. Пробковий дуб. Головна його цінність, звичайно.., — пробка, товстий шар.. якої утворюється на стовбурі і старому гіллі (з журналу); Корок захищає рослину від проникнення в неї бактерій і грибків (з посібника).

СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕ підсил., СКОП підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн.; НАПЛИ́В (прибуття кого-небудь у великій кількості); ПРО́БКА розм. (скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує прохід, проїзд). В ці дні село трималося гурту, не маючи думки про те, що гітлерівцям легше вигубить людське скупчення, ніж окремі сім'ї (К. Гордієнко); Попереду, в густій тисняві рейок, колій, вивернутих шпал — скільки видно було — безліч покалічених і вцілілих вагонів (В. Козаченко); Білі довгасті пасма, одірвавшись од ніби нерухомого, а насправді неспокійного стовпища хмар, летять назустріч літакові (Л. Первомайський); Розімлілим оком він перелічує корів, що пасуться на стернях, зупиняє погляд на скопищі (М. Стельмах); Багата моя Січ була не п'яним скопом — Могутніми синами! (Б. Олійник); Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (С. Чорнобривець); — На вулиці утворилася пробка.