пробка

Значення в інших словниках

1. пробка — про́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. Пробка — (до пляшки) Корок Неправильно-правильно
3. пробка — -и, ж. 1》 тільки одн., бот. Вторинна покривна тканина рослин, що міститься безпосередньо під корою або шкірою. || Матеріал, який одержують із вторинної покривної тканини коркового дуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пробка — 1. затичка, корок, чіп 2. це проба Словник чужослів Павло Штепа
5. пробка — ПРО́БКА, и, ж. 1. тільки одн., бот. Вторинна покривна тканина рослин, що міститься безпосередньо під корою або шкірою. Пробка з'являється в товщі кори, починаючи з 3–4-річного віку, і потім вкриває стовбур міцним шаром (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
6. пробка — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Словник синонімів української мови
7. пробка — ПРО́БКА, и, ж. 1. тільки одн., бот. Вторинна покривна тканина рослин, що міститься безпосередньо під корою або шкірою. Пробка з’являється в товщі кори, починаючи з 3-4-річного віку, і потім вкриває стовбур міцним шаром (Лісівн. і полезах. лісорозв. Словник української мови в 11 томах