1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пробка

про́бка

-и, ж.

1》 тільки одн., бот. Вторинна покривна тканина рослин, що міститься безпосередньо під корою або шкірою.

|| Матеріал, який одержують із вторинної покривної тканини коркового дуба.

2》 Загальне найменування затичок різного призначення (для закупорювання бочок, пляшок і т. ін.).

|| Певний предмет, яким затикають, затуляють який-небудь отвір в апаратах, приладах, мартенівських печах і т. ін.

3》 Те, що загороджує доступ, прохід куди-небудь, заважаючи дії, функціонуванню чогось.

|| перен., розм. Скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує прохід, проїзд і т. ін., заважаючи рухові.

4》 Один із видів електричних запобіжників.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробка — про́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пробка — I затичка, заткално, заткальце, корок, корочок, пробочка, чіп, чопик II див. затичка Словник синонімів Вусика
  3. Пробка — (до пляшки) Корок Неправильно-правильно
  4. пробка — 1. затичка, корок, чіп 2. це проба Словник чужослів Павло Штепа
  5. пробка — ПРО́БКА, и, ж. 1. тільки одн., бот. Вторинна покривна тканина рослин, що міститься безпосередньо під корою або шкірою. Пробка з'являється в товщі кори, починаючи з 3–4-річного віку, і потім вкриває стовбур міцним шаром (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. пробка — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Словник синонімів української мови
  7. пробка — ПРО́БКА, и, ж. 1. тільки одн., бот. Вторинна покривна тканина рослин, що міститься безпосередньо під корою або шкірою. Пробка з’являється в товщі кори, починаючи з 3-4-річного віку, і потім вкриває стовбур міцним шаром (Лісівн. і полезах. лісорозв. Словник української мови в 11 томах